Права та обов’язки податківців і платника
Камеральна перевірка
Документальна планова перевірка
Документальна позапланова перевірка
Фактична перевірка
Акт перевірки
Податкове повідомлення-рішення
Що необхідно знати, рекомендації
Процедура оскарження – в наступному матеріалі

   Останнім часом, незважаючи на проголошений керівництвом країни курс на зменшення кількості податкових перевірок, органи податкової служби активно їх проводять, визнають правочини нікчемними та донараховують податкові зобов’язання і штрафні санкції. В Єдиному державному реєстрі судових рішень пошук по слову «нікчемн» дає понад 75 тисяч результатів, що наводить на думку про існування курсу податкової (і скоріш за-все, вимоги ДПС України, прихованої від громадськості) щодо активної роботи в цьому напрямку.
   Підтверджує це припущення і реальний особистий досвід адміністративного оскарження податкових повідомлень–рішень в ДПС області та України. Якщо обласне ДПС дійсно розглядало скаргу, продовжило термін її розгляду і затребувало в місцевій податковій матеріали (і навіть зменшило суму податкового зобов’язання) – розуміючи, що необхідно буде захищати позицію в суді, то ДПС України віднеслось до скарги як до надокучливого непотрібного папірчика, очевидно, навіть не читаючи, тому-що не зауважила, що оскаржуються не чинні податкові повідомлення-рішення (видані після розгляду ДПС області, із зменшеною сумою зобов’язань), а самі перші, вже відкликані. При цьому на офіційному сайті ДПС декларується, що майже четвертина адміністративних скарг задовольняється. Можливо, є різний підхід до розгляду скарг?
   Тому, враховуючи надзвичайну важливість питання, від вирішення якого може залежати навіть подальша доля суб’єкта господарювання, вирішив поділитись своїм особистим досвідом захисту від цієї «напасті». В першу чергу, необхідно детально знати процедуру проведення перевірок і нарахування санкцій, дуже уважно стежити за діями податківців та їх відповідністю Податковому Кодексу, а будь-які порушення фіксувати та використовувати в суді. Найкраще – якщо вдасться виявити порушення строків.

Проведення податкової перевірки

   В першу чергу – про права і обов’язки перевіряючих та тих, кого перевіряють.
   В обов’язки платника входить:
– надання на письмову вимогу податкової документів з обліку доходів та витрат, первинні документи бухгалтерського обліку, фінансову звітність. У вимозі має бути зазначений перелік документів, які необхідно надати, та підстави надання;
– підписання акту перевірки;
– виконання законних вимоги посадовця контролюючого органу;
– допуск для обстеження приміщень, територій (крім особистого житла).
   Права платника дуже незначні – присутність при проведенні перевірки, ознайомлення та отримання акту перевірки, підписання актів із застереженням та подання письмових заперечень, і найголовніше – повне відшкодування збитків, заподіяних незаконними вчинками посадовців (що майже ніколи не реалізовується).

    Права податківців набагато ширші:
– «запрошення» платників для перевірок правильності нарахування та сплати податків. Повідомлення про це мають бути надіслані не пізніше, як за 10 днів із зазначенням підстав;
– під час перевірки вимагати безоплатного виготовлення засвідчених копій документів;
– перевіряти під час перевірок документи, що посвідчують особу;
– одержувати довідки, копії документів про банківські рахунки (але інформацію щодо руху коштів – лише за рішенням суду);
– вимагати проведення інвентаризації основних фондів, ТМЦ, коштів, у тому числі – зняття залишків ТМЦ або готівки. У випадку відмови від проведення інвентаризації, або ненадання документів (копій), може бути здійснений адміністративний арешт майна;
– доступ до приміщень (крім особистого житла), територій, та іншого майна, у випадку недопущення до обстеження – через суд зупиняти операції на рахунках;
– складення протоколів про адміністративні правопорушення;
– з дозволу платника – використання його засобів зв’язку (особистий мобільний, думаю, сюди не входить);
– застосування фінансових(штрафних) санкцій, стягування до бюджету та фондів сум зобов’язань (податкового боргу), простроченої заборгованості ;
– надання відстрочки та розстрочення зобов’язань (податкового боргу), прийняття рішення щодо списання боргу;
– через суд – вилучати оригінали документів.
   При цьому в обов’язки перевіряючи входить лише нерозголошення інформації з обмеженим доступом, що отримана під час перевірки.

   Перевірки є камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) і фактичні.

Камеральна перевірка

   Проводиться в податковій лише за даними податкових декларацій (розрахунків), без спеціального рішення (направлення на проведення), без згоди платника.

Документальна планова перевірка

   Проводиться згідно плану-графіка, в який включаються платники з ризиком щодо несплати. Періодичність проведення – в залежності від ступеня ризику (високий – не частіше однієї перевірки за рік, середній – одна на два роки, та незначний – одна на три роки). Податкова зобов’язана не пізніше, як за 10 календарних днів надати письмове повідомлення про проведення перевірки (в якому зазначена дата початку), та копію наказу про проведення під розписку або рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Тривалість перевірки – не більше 30 робочих днів для великих платників, 10 р. д. для малого підприємництва, 20 р. д. – для інших платників. Можливе продовження строків перевірки відповідно на 15, 5, 10 робочих днів.

Документальна позапланова перевірка

   Найбільш небезпечна, тому-що проводиться вже за наявності інформації про порушення, і податківці щосили стараються знайти ці порушення та провести нарахування.
    Проводиться у випадках:
– коли за наслідками перевірки інших платників або існування фактів про можливі порушення – якщо платник не надасть відповідні пояснення (з документальнимиі підтвердженнями) на обов’язковий письмовий запит податкової протягом 10 р. д. з дня його отримання;
– не подано у встановлений термін податкову декларацію або розрахунки;
– подано уточнюючий розрахунок за період, який вже перевірявся ;
– встановлено недостовірність даних у податкових деклараціях, якщо не будуть надані відповідні пояснення (з документальним підтвердженням) на запит податкової протягом 10 р. д. з дня його отримання;
– подано заперечення до акта або скаргу на вже прийняте повідомлення-рішення, щодо повного (часткового) перегляду її результатів або скасування повідомлення-рішення, із посиланням на факти, що не були враховані при перевірці;
– юридична особа розпочала процедуру реорганізації (крім перетворення), у випадку припинення юрособи або підприємця, порушення провадження у справі про банкрутство або подана заява про зняття з обліку платника;
– в поданій декларації заявлено до відшкодування ПДВ на суму понад 100 тис. грн.
   Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу, із обов’язковим письмовим повідомленням про дату та місце проведення і наданням під розписку копії наказу до початку перевірки. Тривалість – для великих платників – не більше 15 робочих днів, для малого підприємництва – 5 р. д., інших платників – 10 р. д., із можливим продовженням строків відповідно на 10, 2, 5 робочих днів.

Фактична перевірка

   В ході такої перевірки контролюється обіг готівки, проведення розрахункових та касових операцій, документи про державну реєстрацію, ліцензії, патенти, свідоцтва, оформлення трудових відносин. Здійснюється без попередження.  
   Проводиться на підставі наказу (копія якого вручається до початку проведення), за умов:
– при перевірках інших платників або за інформацією державних органів (органів місцевого самоврядування) можливі порушення у виробництві та обігу підакцизних товарів, здійсненні розрахункових та касових операцій, документів про державну реєстрацію, патентів;
– письмового звернення покупця (споживача);
– в установлений термін не подана обов’язкова звітність щодо використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових та книг обліку операцій, нульові показники в них;
– є інформація про порушення вимог щодо виробництва, обліку, зберігання та перевезення спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту платником;
– при виявленні порушень за результатами попередньої перевірки (одноразово протягом 12 місяців);
– при наявності інформації щодо використання найманих працівників без відповідного оформлення, виплати зарплати без сплати податків.
   Перед початком фактичної перевірки може проводитись контрольна розрахункова операція, хронометраж господарських операцій. Фактична перевірка здійснюється без попередження двома (або більше) податківцями в присутності платника.    
   Тривалість – не більше 10 діб, з можливим продовженням не більше, як на 5 діб. При цьому, є лише три підстави для продовження строку фактичної перевірки – заява суб’єкта, змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання.
   Перед початком документальної виїзної або фактичної перевірки податківці зобов’язані представити направлення (де вказані дата, орган ДПС, наказу про перевірку, платник, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість, посада та ПІБ перевіряючого, підписане керівником органу ДПС (або заступником), та скріплене печаткою, копію наказу, службові посвідчення. Платник має розписатись у направленні із зазначенням ПІБ, посади, дати і часу ознайомлення. Якщо платник відмовляється від підпису, складається акт, який це засвідчує, і він є підставою для початку перевірки.
   Після початку перевірки платник зобов’язаний надати перевіряючим всі документи з предмету перевірки (а великий платник податків – також і в електронній формі). Перевіряючі також мають право отримувати завірені копії первинних документів. Забороняється вилучення оригіналів документів (крім випадків, які регулюються кримінально – процесуальним законом). На отримання копій пишеться опис, копія якого надається платнику.

Акт перевірки

   За результатами перевірки (крім камеральної) може бути складений акт (якщо виявлені порушення) або довідка (якщо порушення відсутні, хоча все податкове законодавство складене з метою уникнення цього варіанту). Зазвичай платник не згідний з висновками акту, але згідно закону, зобов’язаний його підписати із зауваженнями, які необхідно надати разом з підписаним актом або окремо протягом 5 р. д. з дня отримання акта. Ці заперечення податкова зобов’язана розглянути протягом 5 робочих днів.
   Хоча, з огляду на майбутнє судове оскарження, можливо, краще Акт не підписувати. У цьому випадку податківець складе акт про відмову від підпису та надішле Акт перевірки рекомендованим листом, а також надішле до суду Акт про адміністративне правопорушення (невиконання законних вимог представника податкової). Максимальне покарання у цьому випадку – 170 грн. Проте, наприклад у моєму випадку, податківець продемонстрував незнання Кодексу про адмінправопорушення, вказав в Акті не ті Статті, і поки-що обійшлось без штрафу.
   Акт документальної перевірки складається в двох екземплярах, підписується податківцями, які здійснювали перевірку, і реєструється в податковій протягом 5 р. д. з дати її закінчення (10 р. д. – для платників, які мають філії або є на консолідованій сплаті). Примірник акта у день його підписання платником (або відмови від підписання) вручається або надсилається платнику. Дуже важливий момент – Податковим кодексом передбачено, що Акт перевірки надається платнику у строки, визначені цим Кодексом, проте конкретні строки не встановлені. Податківці, які писали Кодекс, зробили собі «вікно» для маневрування. Наприклад, нам Акт перевірки був наданий лише через три тижні після його реєстрації. Це вже наводить на певні роздуми, на які буде звернено увагу в суді.

Податкове повідомлення-рішення

   Якщо перевіркою встановлено порушення податкового законодавства, платнику надається податкове повідомлення-рішення, що приймається податковою протягом 10 р. д. з дня після вручення акту перевірки, (для фактичної перевірки – з дня надходження акта), а якщо подавались заперечення платника до акту – протягом 3 р. д. після розгляду заперечень і надання письмової відповіді. В принципі, можна заперечення і подати – без жодного шансу на позитивне вирішення, лише з розрахунком, що податкова порушить терміни розгляду. Хоча надія на це невелика, а в подальшому може і зашкодити.
   В податковому повідомленні-рішенні має бути зазначена підстава для нарахування, посилання на Податковий Кодекс або закон, згідно якого було зроблене нарахування, сума зобов’язання, строки сплати або строки виправлення звітності, попередження про наслідки несплати та строки для оскарження повідомлення-рішення. Повідомлення-рішення оформляється по кожному податку окремо. До повідомлення – рішення додається розрахунок податкового зобов’язання та штрафних санкцій.

   Детально щодо процедури оскарження та всі необхідні зразки документів – в наступному матеріалі.