Трансферне ціноутворення

Важливе нововведення 2013 року, яке обмежило діяльність більшості організацій, що є частиною промислової сфери – Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення». Таким способом, держава встановлює жорсткий контроль над рівнем цін у процесі здійснення операцій для того, щоб запобігти несплату податків підприємцями, але в першу чергу – щоб перешкоджати їх мінімізації.

За задумом розробників закону, трансферне ціноутворення має сприяти створенню та збільшенню конкурентного середовища, прозорих механізмів визначення та регулювання цін між пов’язаними особами, і таким чином оптимізує оподаткування. Законодавче нововведення стрімко впроваджується і практикується в інших країнах світу. Прийшла черга і для України стати в ці ряди.

Але для українського підприємця подібне нововведення означає оформлення додаткової звітності для безпосереднього підтвердження ціни в процесі проведення операцій купівлі (продажу) товарів, робіт чи послуг; при необхідності – надання первинної документації до податкових органів. У разі, якщо підприємець не виконує затвердженого порядку і не представляє звіт про контрольовані операції, до нього застосовуються штрафні санкції у розмірі 5% від загального обсягу проведених операцій. Ось і можливість поповнити бюджет, а державний чи сімейний – це вже залежить від моральних якостей перевіряючого.

Утилізаційний збір

Даний вид збору, найімовірніше, буде вигідним тільки для тих контор та організацій, які займатимуться прийомом на утилізацію старих автомобілів. Однак цікавим є той факт, що надалі відбуватиметься з цими автомобілями, адже в законі про це мова не йде. І головні його цілі замаскувати неможливо – це збільшення доходів бюджету, а також обмежувальна функція, яка повинна позитивним чином вплинути на сальдо товарообігу України через значне зменшення попиту на імпортні автомобілі, у зв’язку зі значним їх подорожчанням.

Кіпрська Конвенція

Нова Конвенція служить для уникнення подвійного оподаткування між Україною та Кіпром і замінила стару Конвенцію, яка підписувалася ще між СРСР та Кіпром. І хоча стосується цей документ лише наших олігархів, просто для інтересу проаналізуємо основні її положення та зміни.

1. Оподаткування дивідендів за такими ставками: – 5%, у разі якщо бенефіціарний власник володіє не менше 20% всього капіталу організації або якщо інвестовано в корпоративні права організації не менше 100 000 євро в еквіваленті; – в інших випадках ставка дорівнює 15%. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що якщо власник володіє менш ніж 20% акцій, ситуація кардинальним чином змінюється. Особливо це стосується акціонерних товариств. Для того щоб мінімізувати податкове навантаження, необхідно збільшити статутний капітал української організації на досить круглу суму коштів.

2. Обкладення роялті податком на репарацію в державі, саме в якій вони виникають: – 5%, у разі виплати роялті за ліцензійним договором, в основі якого лежить використання прав на інтелектуальну власність, а саме авторське право, патент, секретна формула, науковий досвід і т.д. – в інших випадках – 10%.

Наостанок необхідно відзначити, що всі основні значні зміни в податковому законодавстві включають в себе як позитивні (на жаль, їх мало), так і негативні (цих набагато більше) сторони. Але всі вони безпосередньо впливають на рівень життя, професійну та підприємницьку діяльність кожного з нас.

Тому хотілося б побажати всім учасникам законотворчого процесу більшої поваги і дійсного бажання допомогти жителям України.