Завершуючи тему нововведень і «покращень» від прекрасного керівництва нашої чудової країни, надамо на суд читачів ще пару свіжих поправок:
1) З 01.01.2013 р. набрав чинності наказ Мінюсту № 578/5 від 12.04.2012 р. «Про затвердження Переліку типових документів, що утворюються під час діяльності підприємств та організацій із зазначенням терміну їх зберігання». У відповідність цього наказу документи, що мають у своєму змісті інформацію про фіноперації, які підлягають фінансовому моніторингу мають термін зберігання 5 років. Влада змушує бізнес займатися накопиченням макулатури, адже навіть найменше підприємство за п’ять років стабільної роботи зможе назбирати фінансових документів на кілька десятків квадратних метрів площі. До того-ж, в наказі № 578/5 є норма, що вимагає зберігання документів в електронному вигляді такий-же термін, як і його паперового аналога. Ця вимога про зберігання електронного документообігу досить абсурдна. Навіть система «Рада» стабільно раз у два-три роки дає збій з втратою даних, а вже за п’ять років, немає і мови. Не забув міністр і за простий народ, вказавши що, використання даного «Переліку» рекомендовано і фізичним особам-підприємцям. І чи будуть за невиконання рекомендації застосовані санкції від податкової служби, яка слово «рекомендовано» любить трактувати, як «положено»?
2) На десять років (але тільки-но справа піде, думаю, що термін скоротять) з 1 січня 2013 року по 1 січня 2023 відмінено збір ПДВ з операцій поставки програмної продукції. Але список віднесених до програмної продукції видів діяльності виглядає дуже бідно:
а) Результати програмування і отриманого результату у вигляді операційної системи, розважальної або навчальної програми, прикладної системи, інтернет-ресурсу.
б) Криптографічний захист інформації.
Органи податкової служби з метою підтвердження ведення платником податку однієї з вищеперелічених сфер діяльності, отримали виключне право на позапланову перевірку. Тобто, крок вліво-вправо податкова може розцінити як порушення закону. Але представлені види діяльності не охоплюють усього спектру послуг і товарів у сфері програмного забезпечення, а працювати тільки у зазначеному сегменті може бути не вигідно і самим розробникам програмних продуктів.
Підводячи підсумки, можна сказати, що в новому 2013 році бізнес України отримав хороший стимул, щоб піти у тіньовий сектор економіки. Всі розмови уряду щодо поліпшення бізнес-клімату закінчуються якщо не частковим, то повним забуттям.
Для повної картини наведемо список нововведень у податковому законодавстві України в 2013 році, перерахованих в попередніх статтях:
1) Введення податку на нерухомість, яка відрізняється від земельної ділянки. Податком обкладаються всі резиденти і нерезиденти, у яких є майнові права на квартири більше 120 м.кв. і будинки більше 250 м.кв.
2) Введено передачу електронних копій документів всіх розрахункових операцій РРО. Тепер всі старі розрахункові пристрої мають бути доопрацьовані спеціалізованою організацією або замінені на вдосконалені аналоги. Все це зрозуміло – за рахунок платника податків.
3) Підвищення акцизного збору на спиртне в розмірі 11,5%, на тютюнову продукцію в розмірі 7,5%.
4) Збільшення мита з ввезення машин, обладнання та механічних пристроїв.
5) Запровадження поправок до закону «Про зайнятість населення», в яких значно ускладнюється процес підбору необхідних кадрів і практично знищується бізнес, побудований на рекрутингу.
6) Не відмінено збір на розвиток виноградної, хмільний і садової галузей введений ще в 1999 році і продовжений до 2018 року.
7) Державна податкова служба отримала розширені повноваження, що ніяк не в’яжеться з політикою її реформації у сервісний орган.
8) При продажу легкового автомобіля тепер вилучається збір до Пенсійного фонду, в залежності від вартості транспортного засобу.
9) При підрахунку податків з доходу від продажу сільськогосподарської продукції до нього не включаються доходи від продажу власних урожаїв фізичної особи з ділянки землі до двох гектарів.