З 19 січня 2013 року набрала чинності нова редакція Закону “Про сільськогосподарську кооперацію”. А оскільки це зачіпає інтереси дуже багатьох юридичних осіб –  в кожному аграрному районі є не менше 20 сільськогосподарських виробничих кооперативів, які були створені під час реформування аграрного комплексу, та як мінімім – кілька сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів по збиранню та реалізації молока, підготував даний матеріал.
В першу чергу – Закон чітко прив’язали до загального Закону “Про кооперацію” (щодо вимог до Статуту, органів управління, контролем за їх діяльністю, прав та обов’язки членів, формування майна та фондів, розрахунку цін і тарифів, трудових відносин), що є дуже правильним.
Таким чином, обсяг Закону значно зменшився.
Залишено без змін поділ сільськогосподарських кооперативів на обслуговуючі (СОК) та виробничі (СВК), проте кожній з цих форм в Законі присвячені окремі розділи.
По сільськогосподарських обслуговуючих кооперативах (СОК) змінено поняття кооперативні виплати – зараз це повернення членам кооперативу надлишково сплачених сум за надані кооперативом послуги, які здійснюються за підсумками року (в попередній редакції це – частина доходу). Доповнено, що членство в СОК припиняється у випадку не прийняття участі в господарській діяльності СОК протягом 2 років. Введено обов’язковість “Правил внутрішньогосподарської діяльності”, що встановлюють, яким чином реалізується Статут кооперативу. Не змінено пункт щодо засновників та членів СОК, якими можуть бути виробники с/г продукції – як фізичні, так і юридичні особи.
Але чітко встановлено, що СОК є неприбутковою організацією. В попередній редакції вказувалось лише, що обслуговуючі кооперативи, при обслуговуванні своїх членів, не ставлять за мету отримання прибутку. А це для податкової при присвоєнні ознаки неприбутковості – зовсім різні речі. Проте, щоб все-таки отримати цю ознаку неприбутковості, необхідно в Статуті вказати, що послуги надаються лише членам кооперативу; що члени відповідають перед кооперативом за участь в його господарській діяльності; що послуги кооперативом надаються для зменшення витрат (збільшення доходів) його членів. Необхідно також врахувати вимоги Податкового Кодексу щодо неприбутковості організації (оскільки Закон “Про оподаткування прибутку підприємств”, яким встановлювались такі вимоги, з 01.01.2013 року втратив чинність).
Встановлено, що дохід обслуговуючого кооперативу формується за рахунок плати його членів за надані кооперативом послуги, пасивних доходів, субсидій або дотацій з державного або місцевих бюджетів, державних цільових фондів, або технічної, благодійної або гуманітарної допомоги та інших законних надходжень.
При цьому, надходження від збуту с/г продукції за дорученням членів кооперативу, не вважаються його доходами.
Нова редакція доповнена нормою, що СОК може бути перетворено лише в інший СОК (оскільки є неприбутковою організацією).
Також цілий розділ присвячено державній підтримці сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, яка може здійснюватись відповідно до затверджених програм за рахунок бюджету – державного і місцевих (можливо, саме в цьому розділі – вся необхідність прийняття закону в новій редакції? Здається, жоден громадянин вже не вірить у справедливість розподілу та виділення бюджетних коштів).
Щодо сільськогосподарського виробничого кооперативу (СВК). Членами такого кооперативу можуть бути лише фізичні особи (які готові забезпечити свою обов’язкову трудову участь та сплатили вступний внесок і пай). Основною метою СВК є отримання прибутку.
В новій редакції визначено поняття доходу та прибутку кооперативу. Дохід складається з поступлень від госпдіяльності. Витрати кооперативу – покриття витрат, оплата праці найманих працівників, податки і збори; погашення кредитів; кооперативні виплати. Різниця між доходом і витратами є прибутком кооперативу, і спрямовується на покриття збитків, виплату доходів на паї, відрахування до фондів кооперативу.
Також новою є норма, яка встановлює, що при виході чи ліквідації кооперативу, фізична або юридична особа, яка внесла земельну ділянки як свій майновий пай, отримує свій пай тільки у формі земельної ділянки, в натурі (на місцевості). І такий пай (земельна ділянка) не може бути використаний для будь-яких інших потреб (платежів).
Цікаво, що Примірний статут та Примірні правила внутрішньогосподарської діяльності СОК мають розроблятись відповідним міністерством (надіюсь, що колись таки дочекаємось!).
І найголовніше. Зобов’язано кооперативи протягом року привести свої статути у відповідність із цим Законом (а протягом року Міністерство встигне затвердити Типове положення?). Хоча передбачено також, що до приведення статутів у відповідність до Закону, кооперативи мають керуватись діючими статутами лише у частині, що не суперечить цьому Закону. Тобто, як прийнято у нас, якась невеличка частина кооперативів внесе зміни до Статутів (обов’язково це зроблять обслуговуючі кооперативи, які бажатимуть отримати ознаку неприбутковості), але більшість це робитиме лише за крайньої необхідності, просто при виникненні спірних питань керуючись новою редакцією Закону.